Виступ на конференції

Формування ключових компетентностей учнів в умовах Нової української школи

Вступ

Сьогодні головним завданням сучасної школи є підготовка дитини до життя, навчити вирішувати проблеми, використовувати власний досвід, здобувати інформацію, критично мислити, вміти співпрацювати та працювати в групі, вміти організувати свою роботу. Завдання вчителя – формувати в учнів не тільки певні навички в опануванні знаннями з різних дисциплін, а й компетентності, тобто уміння використовувати одержані знання в нестандартних життєвих ситуаціях. Компетентність ( лат. сompeto-“досягаю”, “відповідаю”) – це оволодіння знаннями й досвідом настільки, що можна судити про що-небудь та висловлювати власну думку, це поінформованість у певній галузі, з певного питання, авторитетність.

      1. Десять ключових компетентностей для Нової української школи.

Відповідно до проекту нового базового Закону України «Про освіту» визначено 10 ключових компетентностей для Нової української школи:

1. Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою. Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди. Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ. Усвідомлення ролі ефективного спілкування.

2. Спілкування іноземними мовами. Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.

3. Математична компетентність. Уміння застосовувати математичні методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.

4. Компетентності у природничих науках і технологіях. Наукове розуміння природи і сучасних технологій. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.

5. Інформаційно-цифрова компетентність передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Навички безпеки в інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією.

6. Уміння вчитися впродовж життя. Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процессу.

7. Соціальні і громадянські компетентності. Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.

8. Підприємливість. Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Здітність до підприємницького ризику.

 9. Загальнокультурна грамотність. Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.

10. Екологічна грамотність і здорове життя. Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.

2. Формуванню в учнів ключових компетентностей.

Одна з ключових компетентностей “Уміння вчитися”, якою повинні оволодіти учні початкової школи, розуміється як цілісне індивідуальне психологічне утворення, що інтегрує індивідуальний досвід успішної навчальної праці учня й характеризується наявністю в нього розвинених способів навчальної діяльності

Модифікація методів і форм навчання має забезпечити суттєве підвищення питомої ваги тих із них, які сприяють формуванню в учнів ключових компетентностей. Тому провідними видами інноваційних технологій, які можна впроваджувати в початковій школі є технологія критичного мислення, інтерактивні, проектні технології, гуманно-особистісна технологія (Ш.Амонашвілі), програма особистісно орієнтованого навчання “Крок за кроком”, технологія диференційованого навчання, інформаційна технологія, технологія особистісно-розвивального навчання Ельконіна – Давидова.

Критичне мислення – складний процес. Часто вважають, що його можуть осягнути лише учні старшого віку. Але це не так. Молодші учні можуть бути залучені до критичного мислення на відповідному рівні. Вони радо беруть участь у вирішенні непростих завдань та демонструють високий рівень здатності до прийняття рішень.

Базова модель уроку (заняття) універсальна і має три етапи.

Перший етап – актуалізація (заохочення, викликання). На цьому етапі відбувається кілька важливих пізнавальних операцій. Учні активно пригадують те, що вони знають з теми. Це їх змушує перевіряти свої власні знання та продумувати тему. В результаті цієї операції учні встановлюють рівень власного знання, до якого можна додати нове.

Другий етап – усвідомлення. На цьому етапі учень вступає в контакт з новою інформацією та ідеями. Цей контакт може мати форму читання, слухання розповіді, проведення експерименту. Це фаза навчання, протягом якої вчитель має найменший вплив на учня. У цей час учень має самостійно підтримувати зацікавленість роботою. Існують педагогічні стратегії для того, щоб допомогти учням підтримати зацікавленість роботою. Це метод “Позначки”. Рекомендується, щоб учні початкових класів вживали не більше двох позначок ( “+” – я знав це, “?” або “-“ – я не знав цього).

Третій етап – рефлексія. На ньому має бути досягнуто кілька суттєвих цілей. Очікується, що учень почне висловлювати щойно сприйняті ідеї та відомості своїми власними словами. Людина запам’ятовує краще те, що розуміє у своєму власному контексті й висловлює власними словами. Шляхом активного переформулювання за допомогою звичного, власного словника утворюється особистий змістовий контекст. Учні стають власниками ідей, коли висловлюють їх своїми словами.

  

3. Сенкан на уроках літературного читання в 3 класі.

Однією з методик критичного мислення, які використовують найчастіше, які дітям полюбились і найбільш ефективні в навчально-виховній роботі є методика “Сенкан”. Методика “Сенкан” спонукає з великого обсягу інформації відібрати головне й відтворити в стислій формі. Використовується під час підбиття підсумків уроку.  Сенкан — це форма вільного вірша з п'яти рядків, що синтезує інформацію, яку отримали під час вивчення нового матеріалу. Цей вид роботи використовують як інструмент, щоб спонукати учня до розмірковування над темою. Сенкан — це п'ятирядковий неримований вірш із 11-12 слів.

1-й рядок — тема (іменник, який є темою сенкану);

2-й рядок — записують два слова — прикметники, що є означен­нями теми;

3-й рядок — дія (3 дієслова), пов'язані з темою;

4-й рядок — фраза з чотирьох слів, що виражає ставлення до те­ми, висловлюється розуміння теми;

5-й рядок — записують одне слово — іменник, що є синонімом (висновком) до теми.

Формула зі складання сенкану

1. Тема (іменник).

2. Опис (два прикметники).

3. Дія (три дієслова).

4. Ставлення (фраза-чотири слова).

5. Перефразування змісту (одне слово).

 «Сенкан» можна використовувати на стадії актуалізації знань, перевірки домашнього завдання, усвідомлення, закріплення, повто­рення матеріалу. Розвиває в учнів здатність узагальнювати, систе­матизувати інформацію, схоплювати складні ідеї та оформляти їх коротко. Це вимагає ретельного обмірковування на основі глибоко­го розуміння матеріалу.

Складання сенкану  на уроці літературного читання в 3 класі (робота в парі).

Вчитель:

- Кожна пара учнів вибере квіточку, яка вам подобається і складе сенкан:

1) Що? (квітка);

2) Яка? (гарна, загадкова);

3) Що вона робить? (дарує нам радість, лікує, прикрашає);

4) Наше відношення (вимагає нашої турботи, бережливого ставлення); 

5) Синонім (природа, рослини).

Висновок

Учнів привертає новизна проведення уроків з використанням інноваційних технологій навчання. Незалежно від їх кількості, вони завжди різні, цікаві, захоплюючі,приховують у собі безліч таємниць. Під час таких уроків створюються умови для активного спілкування, за якого учні прагнуть висловити думки, вони з бажанням виконують завдання, виявляють цікавість до матеріалу, що вивчається. Діти вчаться самостійно працювати з навчальною, довідковою та іншою літературою з предмета.

Тому застосування інноваційних технологій у початковій школі створює широкий спектр можливостей для реалізації дидактичної мети, розвитку творчості, формування образного мислення та виховання любові до рідного краю і всього оточуючого.