Інтерактивні методи навчання в початкових класах. Приклади вправ.


Інтерактивна вправа – центральна частина уроку, яка має займати близько 50–60 % часу, її мета – засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Обов'язковою є така послідовність і ре­гламент проведення інтерактивної вправи:
  • Інструктування (2 – 3хвилини).
  • Об'єднання в групи і розподіл ролей (1 – 2хвилини).
  • Виконання завдання, де вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії (5 – 15 хви­лин).
  • Презентація результатів виконання вправи (3 – 15 хвилин).
  • Рефлексія результатів учнями, що є природним і найважливішим компонентом інтерактивного на­вчання.
Рефлексія здійснюється в різних формах: як ін­дивідуальна робота, робота в парах, групах, дискусія. Вона застосовується після найважливіших інтерак­тивних вправ, після уроку, після закінчення певного етапу навчання.
На етапі проведення інтерактивної вправи на уроці в по­чатковій школі можна застосувати наступні інтерактив­ні методи й прийоми.
ПРАВИЛА
(тривалість – 15 хв.)
Послідовність проведення:
  • Проведення вправи дисциплінує та полегшує у майбутньо­му роботу вчителя.
  • Необхідною умовою вправи є послідовне подання правил з їхніми роз’ясненнями та їх позитивне спрямування.
  • Перші правила пропонує вчитель, а інші – учні. Після запису кожного-правила необхідно запитати: «Чи всі погоджуються із цим правилом? Чи всі розуміють, що означає це правило?»
Приклади ПРАВИЛ:
  • Приходити вчасно
  • Бути позитивними
  • Говорити від себе
  • Говорити по черзі
  • Дотримуватись добровільності
  • Бути конфіденційним.
Запропонуйте використовувати в разі порушення правил який-небудь жест, наприклад, «підняті руки».
Питання для обговорення вправи :
1. Чи хочете ви щось додати?
2. Навіщо ми робили цю вправу?
Поясніть, що ця вправа дає можливість навчитись дотримува­тись правил не тільки під час занять, а й у повсякденному житті. 
ЗНАЙОМСТВО
(тривалість – 15-20 хв.)
Мета проведення вправи: створити доброзичливу, невимушену атмосферу для роботи; спро­бувати з'ясувати особистісні риси та якості учасників групи, спрямувати роботу на досягнення поставленої мети.
Послідовність проведення:
ВАРІАНТ 1
Попросіть учнів:
  • Назвати своє ім’я та  розповісти свою історію (чому батьки так назвали).
  • Назвати рису власного характеру, що починається з лі­тер, які є в імені.
  • Вказати, за що його (її) поважають інші люди.
Для проведення вправи скористайтеся методом «незакінченого речення» та «уявного мікрофона». Щоб уникнути затягування часу, обов'язково наголосіть, що у представленні має бути лише одне речення та для зразка розпочніть вправу. («Мене звуть ______, я – _______»).
ВАРІАНТ 2
  • Об’єднайте учнів у пари й попросіть протягом 2 хв. роз­повісти один одному про себе (місце проживання, інтереси тощо). Представлення кожного учня у великому колі робить його партнер.
  • Обмежте час для представлення (до 1 хв.)
Питання для обговорення вправи:
  • Навіщо ми робили цю вправу?
  • Які почуття вона у Вас викликала?
  • Чому Ви особисто навчилися?
  • Які труднощі можуть виникнути при проведенні цієї впра­ви?
Інструкції для учнів:
    •  Починайте висловлюватися спершу за бажанням, а потім по черзі.
    •  Дотримуйтесь одного з правил активного слухання, головне, – не перебивайте один одного.
    •  Обговорюйте ідеї, а не особи учнів, які висловили цю ідею.
    •  Утримуйтесь від оцінок та образ учасників групи.
    •  Намагайтесь у групі прийти до спільної думки, хоча в деяких випадках у когось з групи може бути особлива думка і вона має право на існування.
МАГІЧНІ ДРІБНИЧКИ
  • Намагайтеся уникати слова «роз­поділятись», «розподіляти» дітей на пари, трійки, групи тощо. Па­м'ятайте: учні об’єднуються! З об’єднаних учнів виростають дорослі, здатні об’єднуватися і працювати разом, виростає об’єднана країна, держава або нація.
  • Все, що пропонують учні, має бути прийняте й обговорене. Не слід казати їм, що це «правильна чи неправильна відповідь», варто лише допомогти опанувати інфор­мацію і прийняти власні рішен­ня. Стежте, щоб ніхто з учнів не залишався поза обговоренням.
  • Рішення учнів треба сприймати серйозно, якщо ви бажаєте нала­годити процес навчання взаємодії й розвитку навичок критичного мислення.
  • Деякі учні готові активно працю­вати й у великій групі, але по-справжньому ефективною групова робота буде в групі, що не переви­щує 5 - 6 учасників. Великі групи потребують інших технологій!
  • Як розпочати дискусію? Зверніться із проблемним запитанням до всієї групи. Повідомити на початку, думки скількох учасників ви хотіли би почути. Щоб заохотити до участі, можете задати запитання: «Хто з вас має відповідь на моє запитання?». Після цього можете попросити одного з тих, хто підняв руку, поділитися своїми думками.
  • Картки відгуків. Роздайте невеликі картки паперу та попросіть анонімно записати відповіді на ваше запитання. Використовуйте цей метод з метою економії часу та забезпечення анонімності у відповідях на непрості запитання.

Використовуйте роботу в парах тоді, коли хочете залучити кожного, але не маєте достатнього часу для проведення обговорення в малих групах. Такий метод є ефективним для розвитку стосунків взаємопідтримки під час проведення більш складних видів діяльності.

Зразки інтерактивних вправ, які доцільно використовувати на уроках у початкових класах

«Мозковий штурм» або атака

Метод полягає у вирішенні проблеми та виробленні певної ідеї за обмежений час (10-15 хвилин).
Обрати керівників груп шляхом прове­дення бліцтурніру (5-6 запитань із теми уроку), решта учасників формується за вибором учнів. 5-6 осіб (оптимальна кількість дітей у групах) розміщуються на­вколо стола. Лідер групи отримує та оголо­шує тему для обговорення та пропонує протягом хвилини по черзі висловити свої думки. Секретар фіксує ідеї. Головне - кількість ідей. Кількість породжує якість. Мають право на існування й абсурдні, на перший погляд, думки. Не допускати кри­тики. Можливе запозичення чужих ідей з метою їх удосконалення. Важливо у процесі обговорення довести правиль­ність своєї думки, а також бажано дійти спільного висновку. Ідеї груп записуються на дошці. У процесі обговорення обґрун­товується остаточний вибір. Рефлексія: «Ця ідея допоможе нам...», «Ми дійшли думки, що...», «У ході обговорення я заці­кавився...».
Вид роботи активізує інтелектуальні здібності дітей, розвиває фантазію, вироб­ляє вміння толерантно ставитись до чужих думок. Ця діяльність потребує певної під­готовки класу, ознайомлення учнів із пра­вилами «мозкового штурму». Доцільно використовувати у 3-4х класах.
Акваріум

Поділ на групи аналогічно попередній вправі. Одна з груп займає місце в центрі класу, отримує завдання для обговорення, виконання (дискусія або «мозковий штурм», рольова гра, інсценізація). Протя­гом 3-5-ти хвилин відбуваються розгляд ідеї, виконання завдання, після чого — ко­ротке обговорення того, що почули всім класом. Потім місце за центральним сто­лом займає інша група. Рефлексія: «Я ро­бив це для того, щоб...», «Я відчував, що...».
Цей вид роботи можна використовува­ти на підготовчих етапах до введення більш складних інтерактивних технологій.

Навчаючи учусь

Суть прийому полягає в тому, що кожен учень може передати свої знання іншим ді­тям та отримати від однокласників нову для себе інформацію у процесі спілкування.
Кожна група має певний обсяг інфор­мації, розділеної на частини та записаної на окремих індивідуальних аркушах. За певний час діти повинні засвоїти свою час­тину інформації та поділитися з іншим учасником групи. Спілкуватись потрібно тільки з одним учасником. Таким чином, усі діти у групі засвоюють певну суму знань. Потім групи обмінюються делегата­ми, які навчають дітей іншої групи того, що вивчили самі.
Прийом виявився дуже ефективним при узагальненні матеріалу з обраної теми, закріпленні та повторенні вивченого. Стимулює в учнів бажання до навчальної діяльності, створює ситуацію успіху.
Рефлексія: «Я дізнався багато нового завдяки тому, що...».

«Мікрофон»

Цей прийом може використовуватись як у груповій, так і у фронтальній роботі з учнями, може стати частиною інших інте­рактивних прийомів («Мозкова атака», «Акваріум» тощо). Полягає у вільному висловлюванні ідей, думок або відповідей на запитання. Діти повинні дотримуватись певних правил: висловлюватись по черзі й тільки в символічний (іграшковий) мікро­фон, не перебивати та не критикувати інших.
Даний вид роботи дозволяє виховувати в учнів уміння вислуховувати інших, ба­жання ділитися своїми думками.
Рефлексія: «Коли я висловлювався в мікрофон, я ...». 
Ефект від використання інтерактивних прийомів максимальним буде тільки тоді, коли сам учитель глибоко усвідомить суть і необхідність такої роботи, при цьому врахує вікові особливості та рівень розвит­ку учнів класу.
Демократизація навчання, що є потре­бою суспільства, неможлива без осучаснення уроку. Уроку, який проводиться для учнів і заради учнів. Майстерність учителя сьогодні полягає у творчому підході до конструювання уроків, у постійному прагненні підвищити ефективність на­вчально-пізнавальної діяльності шляхом новітніх організаційних форм. При цьому значущою залишається реалізація на уроці виховних, розвивальних та освітніх завдань.

Немає коментарів:

Дописати коментар