Шановні відвідувачі блогу!
Новини Міністерства освіти і науки України
до Вашої уваги
Колегія Міністерства освіти і науки України затвердила типові освітні програми для початкової школи, за якими навчатимуться учні 1-2 класів. Вони стануть базою для розробки підручників, за якими вчитимуться учні початкової школи.
“Загалом Міносвіти було розглянуто 2 типові освітні програми. Під час громадського обговорення цих програм до МОН надійшло близько 400 пропозицій від педагогів, науковців, батьків та громадських активістів. Їхні зауваження були ретельно опрацьовані та, за можливості, враховані”, - зазначив заступник Міністра освіти і науки України Павло Хобзей.
Отже, освітянам пропонуються 2 типові освітні програми, кожна з яких розроблена відповідно до нового Закону України “Про освіту” та Державного стандарту початкової освіти. Педагогічна рада закладу самостійно обирає, за якою програмою буде проводити навчання, а керівник затверджує схвалену педрадою програму. Крім того, освітні програми, що будуть розроблятися на основі типових, не потребуватимуть окремого затвердження Міністерством чи центральним органом забезпечення якості освіти. Це дозволить школам самостійно визначати хід навчального процесу, орієнтуючись на формування ключових та предметних компетентностей учнів після закінчення навчального року.
Керівниками робочих груп, які працювали над розробками програм, стали академік НАПН Олександра Савченко та директор Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Роман Шиян.
“Розроблені програми мають однаково визначені змістові лінії, бо створювались відповідно до проекту Держстандарту. Різниця між ними полягає у рівні інтеграції освітніх галузей до навчальних предметів. Ще однією відмінністю програм є очікувані результати навчання. За однією програмою їх визначають з розбивкою на 1-й та 2-й клас, за іншою - в кінці циклу (після 2-го класу)” - зазначила Олександра Савченко.
До змісту програм входить пояснювальна записка, типовий навчальний план та перелік освітніх галузей. Також програмами визначені вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання, загальний обсяг навчального навантаження; коротко вказано відповідний зміст навчальних предметів чи інтегрованого курсу.
Наразі МОН готує наказ про затвердження типових освітніх програм, після чого вони будуть оприлюднені на сайті Міністерства.
Нагадуємо, що 21 лютого 2018 року Уряд затвердив Держстандарт початкової освіти, за яким навчатимуть першокласників з 1 вересня 2018 року. Документ визначає зміст освіти в початковій школі, а також обов'язкові результати навчання учнів.
Кабінет міністрів затвердив новий Державний стандарт початкової освіти, за яким учитимуться перші класи Нової української школи в наступному навчальному році.
Відповідне рішення ухвалили за засіданні Кабміну 21 лютого.
Основна відмінність нового Стандарту – орієнтованість на здобуття учнями компетентностей, а не лише знань.
“Цей Стандарт опрацьовували впродовж 2-х років. Ми враховували найцікавіший і найуспішніший досвід 7-и країн, залучили міжнародну експертизу. Ми також враховували найкращі українькі традиції, зокрема, які пов’язані зі світосприйняттям. методиками навчання, активного пізнання. Наприклад, закладені ідеї Василя Сухомлинського.
Тобто ми можемо сказати, що цей Стандарт є українським продуктом, який базований на найкращому зарубіжному та національному досвіді“, – зазначила міністр освіти і науки Лілія Гриневич на засіданні уряду.
За цим Стандартом у 2018/2019 навчальному році розпочнуть навчання всі перші класи.
Тепер МОН має затвердити Типові начальні програми, які запропонують до використання школам. Вже відбулося громадське обговорення цих програм, тож найближчим часом їх мають затвердити із врахуванням пропозицій, отриманих під час обговорень.
Передбачається, що школи зможуть використовувати типові навчальні програми, розробляти свої на основі типових, затверджуючи їх на педрадах, або ж користуватися нетиповими навчальними програмами (написаними суто на основі Стандарту), які запропонують певні авторські колективи або ж розробити власні. Ці програми потребуватимуть окремого затвердження, процедура для чого зараз виробляється.
Більше про новий Стандарт початкової освіти читайте в статті “Уряд затвердив новий Стандарт початкової освіти: Що це означає”.
Чим особливий цей Стандарт
Головна ідея Нової української школи і нового Стандарту зокрема – навчання, побудоване на компетентностях. Закон “Про освіту” дає таке визначення компетентності: “динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність”. Простими словами це – здатність використовувати знання і навички у своєму житті.
У цьому Стандарті передбачені ті ж самі компетентності, що й у законі:
· вільне володіння державною мовою;
· здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
· математична компетентність;
· компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
· інноваційність;
· екологічна компетентність;
· інформаційно-комунікаційна компетентність;
· навчання впродовж життя;
· громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
· культурна компетентність;
· підприємливість та фінансова грамотність.
Проте за словами Романа Шияна, у ньому показано, “як ці ключові компетентності можуть бути реалізовані на рівні початкової школи”.
Наприклад, про підприємливість і фінансову грамотність у Стандарті написано таке: “У початковій школі розвиток цієї групи компетентностей виявляється через ініціативність здобувачів, їхню готовність брати відповідальності за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці. Учні готові втілювати в життя ініційовані ними ідеї, приймати власні рішення”.
Як читати новий Стандарт
Стандарт поділено на 9 освітніх галузей: Мовно-літературна (українська мова та література; мови та літератури відповідних корінних народів та національних меншин, іншомовна освіта), Математична, Природнича, Технологічна, Інформатична, Соціальна і здоров’язбережна, Громадянська та історична, Мистецька і Фізкультурна.
У тексті зазначається: “Компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі забезпечує формування всіх ключових компетентностей”. За словами Романа Шияна, це одна із найважливіших тез, що є в Стандарті, адже дозволяє розвивати одну й ту ж компетентність наскрізно через усі освітні галузі.
Для кожної освітньої галузі визначено мету, загальні результати галузі (у попередній версії, станом на серпень 2017 року, це називалося загальними цілями) і обов’язкові результати здобувачів початкової освіти (називалося загальними очікуваними результатами). Конкретні очікувальні результати (тепер очікувані результати навчання), що були представлені в минулій версії тексту, зі Стандарту вилучили та опустили їх на рівень Типових освітніх програм.
Мета – це загальний напрям розвитку, за яким має рухатись учень. Наприклад, мета для іншомовної освіти звучить так: “формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей й задоволення різних життєвих потреб здобувача”.
Загальні результати – підпорядковані меті недеталізовані результати, яких має досягти учень у певний період навчання.
Ось такими вони є для іншомовної освіти:
1) взаємодіє з іншими усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;
2) аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її; сприймає художній текст як засіб збагачення естетичного та емоційно-чуттєвого досвіду;
3) висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими письмово та в режимі онлайн, дотримується норм літературної мови;
4) досліджує індивідуальне мовлення – своє та інших, використовує це для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.
Кожен з цих загальних результатів можна розкласти на підрезультати – і це будуть обов’язкові результати навчання. У Стандарті пропонується навчання за циклами (1-2 і 3-4 класи), а отже і формування обов’язкових результатів теж відбувається за циклами.
Наприклад, для першого загального результату на кінцець першого циклу (2 клас) вони такі:
1. Сприймає усну інформацію; перепитує, виявляючи увагу; доречно реагує.
2. Відтворює основний зміст усного повідомлення відповідно до мети; на основі почутого малює/добирає ілюстрації; передає інформацію графічно.
3. Виокремлює цікаву для себе інформацію; передає її іншим.
4. Розпізнає ключові слова і фрази в усному повідомленні, виділяє їх голосом у власному мовленні; пояснює, чому зацікавила інформація; з допомогою вчителя/вчительки виявляє очевидні ідеї у простих текстах, медіатекстах.
5. Висловлює думки щодо усного повідомлення, простого тексту, медіатексту; намагається пояснити свої вподобання; звертається до дорослих за підтвердженням правдивості інформації.
6. Висловлює власні погляди на предмет обговорення; намагається зробити так, щоб висловлення було зрозуміле і цікаве для інших; правильно вимовляє і наголошує загальновживані слова у своєму висловленні.
7. Розпізнає емоції своїх співрозмовників, використовує відомі словесні і несловесні засоби для передавання емоцій та настрою; розпізнає образні вислови і пояснює, що вони допомагають уявити; створює прості медіапродукти.
8. Розповідає про власні відчуття та емоції від прослуханого/побаченого; ввічливо спілкується.
Передбачається, що вчитель, плануючи урок, підбиратиме навчальну діяльність таким чином, аби вона допомагала досягати один або одразу кілька обов’язкових результатів. Усі ж результати всіх освітніх галузей формуватимуть 11 ключових компетентностей.
Що ще важливо знати про Стандарт
У цьому документі міститься Базовий навчальний план – тобто кількість годин, відведена на вивчення тої чи іншої освітньої галузі в кожному класі початкової школи. У Стандарті є чотири Базових навчальних плани – для шкіл з українською мовою викладання, шкіл з навчанням мовою відповідного корінного народу або мовою національної меншини і відповідні навчальні плани для спеціальних закладів освіти чи груп.
У випадку другого – на 70 годин збільшено кількість годин мовно-літературної галузі, аби учні мали можливість вивчати свою рідну мову. Це частково зроблено за рахунок Природничої, Соціальної і здоров’язбережувальної, Громадянської та історичної і Технологічної освітніх галузей, оскільки граничне навантаження на учнів не має перевищити 20 годин на тиждень і 700 на рік.
Якщо в минулій версії Стандарту запроваджувалася інтеграція предметів, то в цій версії цієї однозначності немає. Повна або часткова нтеграція різних навчальних галузей виділена лише як бажана можливість. Варіанти ж інтеграції винесено на рівень освітніх програм.
Також у Стандарт закладено новий принцип оцінювання. У документі зазначено: “особливості здобувача/здобувачки можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого діти можуть досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня”. Цією фразою підсилюється поняття “індивідуальна освітня траєкторія”, введене законом “Про освіту”.
Зокрема, у Стандарті зазначено, що обов’язкові резульатати навчання і компетентності мають використовуватись для:
· організації постійного спостереження за навчальним поступом здобувача/здобувачки;
· обговорення навчального поступу здобувача/здобувачки під час учительських зібрань для координування спільної роботи;
· підсумкового, поточного, зокрема й формувального, оцінювання;
· підсумкового та поточного оцінювання.
Формувальне оцінювання – це “відстеження особистісного розвитку здобувача/здобувачки та хід набуття нею навчального досвіду і зазначених компетентностей”. Тобто оцінювати мають поступ дитини, а не її відповідність певному ідеалу (тобто точкою видліку мають бути саме результати кожної окремої дитини).
У 1-2 класах передбачаєтсья виключно такий вид оцінювання, а в 3-4 класах до нього додається підсумкове і поточне.
У минулій версії Стандарту в загальній частині описувались принципи, на яких базується початкова освіта: цінність дитинства, радість від пізнання нового, принципи здоров’я та безпеки. За словами Романа Шияна, ці принципи вилучили, оскільки деякі співатори Стандарту вирішили, що ними буде неможливо користуватися і їх потрібно додатково інструменталізовувати. Тим не менше, ці принципи “зашиті” в тілі документу – наприклад, в обов’язкових результатах навчання.
Окрім того, Роман Шиян зазначає: “Ми намагалися побудувати Стандарт так, щоб усе починалося від зацікавленості дитини. Щоб вона починала досліджувати те, що її зацікавило, щоб брала в руки книжку, яка її зацікавила, і від того розбудовувати культуру дослідження чи читання”.
У квітні розпочнеться дослідження якості української початкової освіти, в якому візьмуть участь 9 500 учнів 4-х класів з усіх регіонів.
Одним із завдань моніторингу є фіксація результатів навчання школярів напередодні впровадження нового стандарту початкової освіти, а також відслідковування змін у наступних циклах
Моніторинг знань учнів 4-х класів проведуть у квітні-травні
У 2018 році участь у моніторинговому дослідженні якості початкової освіти візьмуть 9 500 четвертокласників із 368 закладів освіти всіх регіонів України.
Згідно з наказом МОН, перший цикл моніторингового дослідження, у ході якого буде проведена оцінка стану сформованості читацької та математичної компетентностей учнів, відбудеться у 2018 році, і триватиме з 18 квітня до 16 травня.
За інформацією Українського центру оцінювання якості освіти, на який покладено проведення моніторингу, одним із завдань дослідження стане фіксація результатів навчальних досягнень учнів 4-х класів напередодні впровадження нового стандарту початкової освіти, а також системне відслідковування в наступних циклах змін, що відбуватимуться після запровадження нових підходів до навчання, аби оцінити перебіг освітньої реформи.
Завдання, які використовуватимуться в ході дослідження, відповідатимуть чинним навчальним програмам початкової школи, а також ураховуватимуть новації, запропоновані Концепцію «Нова українська школа».
Виконання завдань з читання передбачатимуть роботу учнів з текстами різних типів.
Завдання з математики спрямовані на перевірку знань і вмінь учнів з таких тем: «Числа і вирази», «Геометричні фігури і геометричні величини», «Вимірювання», «Робота з даними».
Результати окремих учнів, а також загальні результати закладів освіти, які візьмуть участь у моніторинговому дослідженні, оприлюднюватись не будуть.
МОН затвердило програму підготовки тренерів НУШ
Міністерством освіти затверджена орієнтовна навчальна програма підготовки тренерів для навчання педагогічних працівників, які навчатимуть учнів перших класів у 2018/2019 і 2019/2020 навчальних роках. Відповідний наказ підписаний міністром освіти Лілією Гриневич.
Метою програми є підготовка тренерів до забезпечення професійного розвитку та підвищення рівня професійної компетентності вчителів, які навчатимуть учнів перших класів, щодо реалізації завдань Державного стандарту початкової загальної освіти.
У Міносвіти наголошують, що навчальна програма розроблена на засадах Концепції реформування середньої освіти «Нова українська школа» та на основі новітніх науково-обґрунтованих підходів до навчання дорослих.
За визначенням авторів програми, її актуальність полягає в необхідності підготовки достатньої кількості кваліфікованих тренерів для навчання педагогічних працівників.
Основними завданнями програми є інформування її учасників про сучасні досягнення андрагогіки, вікової психології, педагогіки та методики викладання у початковій школі, надання змоги учасникам опанувати сучасні методики для навчання учнів початкових класів, їх інформування про цілі та завдання Нової української школи.
Також до завдань програми її укладачі відносять формування у слухачів переконання необхідності використання набутого під час тренінгу досвіду в своїй діяльності, навчання тренерів працювати з дорослою аудиторією осіб з вищою освітою, які мають різні мотивації до навчання та навчання застосовувати інтерактивні методи навчання дорослих, фасилітацію, менторство, консультування тощо.
На опанування навчального матеріалу програми буде орієнтовно відведено 120 годин, з них 60 годин – онлайн-курс на платформі ЕdЕra та 60 годин – очне навчання.
Зміст програми поділений на чотири модуля, що присвячені особливостям навчання вчителів як дорослої аудиторії, інформаційним технологіям підготовки вчителів початкових класів, темам типової освітньої програми проведення підвищення кваліфікації педагогічних працівників та методичній роботі в системі Нової української школи.
Навчальна програма також містить опис профілів базових компетентностей тренерів, очікувані результати навчання та рекомендації з її реалізації.
Закладам післядипломної педагогічної освіти під час розробки регіональних навчальних програм підготовки тренерів рекомендовано розширювати зміст зазначеної програми за рахунок додаткових модулів з урахуванням регіональних потреб учителів початкової школи, заступників директорів з навчально-виховної роботи у початкових класах та учителів-предметників, які навчатимуть учнів перших класів у 2018/2019 і 2019/2020 навчальних роках.
У БЮДЖЕТІ 2018 РОКУ ЗАКЛАДЕНО БІЛЬШЕ 1МЛРД ГРН НА ПРОДОВЖЕННЯ УРЯДОВИХ ПРОГРАМ З ПІДТРИМКИ ОСВІТНЬОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ – НА АВТОБУСИ, ПРИРОДНИЧІ КАБІНЕТИ ТА ІНКЛЮЗИВНУ ОСВІТУ
1 млдр 150млн 101тис грн планується витратити в 2018 році на продовження програм з покращення освітньої інфраструктури – закупівлю автобусів для підвезення дітей до опорних шкіл, обладнання природничо-математичних кабінетів та розвиток інклюзивної освіти. Відповідні кошти закладено в державний бюджет на 2018 рік.
Так, 200млн грн передбачено на придбання автобусів для опорних шкіл, 441,101млн грн – на природничо-математичні кабінети, а також 509млн грн – на підтримку освіти дітей з особливими освітніми потребами.
Кожна з цих освітніх програм також отримує фінансування зі сторони місцевих органів самоврядування. Завдяки цьому в 2017-му автобуси, природничі кабінети та підтримка освіти дітей з особливими потребами були профінансовані майже на 1млрд 330млн грн, з яких 621,188млн грн – додаткове фінансування з місцевих бюджетів, 709,5млн – фінансування, передбачене держбюджетом 2017 року.
«Реформа децентралізації дала значні можливості для розвитку громад. Загалом громади збільшили свої надходження близько на 100млрд грн. Це дає можливість місцевій владі якісніше виконувати повноваження щодо підтримки та розвитку освітньої інфраструктури. Саме тому зараз ми бачимо, що ремонтуються та будуються школи і садочки, закуповується обладнання», - зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
Протягом 2017 року було закуплено 391 шкільний автобус, 1тис 915 природничих кабінетів, побудовано 29 шкіл та 16 дитсадків.
Нагадуємо, що також в бюджеті 2018 року закладено значні кошти на старт реформи Нова українська школа: майже 1 млрд грн (998,7млн) на забезпечення учнів початкових класів навчальними засобами т а мобільними меблями,163млн 818тис – на придбання техніки для початкової школи, 386,5 млн – на підвищення кваліфікації вчителів, 272млн 382тис – підручники для 1-го класу. Також 48млн 349,5тис передбачено на закупівлю навчально-методичної літератури для початкових класів.
У 2018 РОЦІ ЧАСТКА ВВП НА ОСВІТУ СКЛАДАТИМЕ 6,7%, А ЗАРПЛАТА ВЧИТЕЛІВ ЗРОСТЕ НА 25%
Зведений бюджет освіти в 2018 році становить 221,9 млрд гривень, при цьому за рахунок збільшення зарплат на наступний рік для вчителів на 25% обсяг освітньої субвенції зріс на 11,2млрд і склав 61,7млрд грн. Про це йшлося під час прес-конференції Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич на тему: «Підсумки роботи МОН у 2017 році. Візія змін у 2018-му».
«Як ви можливо пам’ятаєте, 2017-й став роком зростання для фінансування освіти. Збільшення інвестицій дозволило нам підготуватися до змін, які очікують у 2018 році, підняти соціальний статус вчителів, підтримати професійну освіту, яку внаслідок недостатньо продуманих рішень у 2016 році кинули на фінансування областей та міст обласного значення. У бюджеті на 2018 рік ми продовжуємо збільшувати інвестиції в освіту, зокрема, частка ВВП на освіту збільшилася до 6,7%. Зведений бюджет освіти зріс на 53,3млрд гривень», – розповіла Лілія Гриневич.
Вона підкреслила, що 2018 рік – рік старту реформи Нова українська школа. «І це саме той випадок, коли реформа підтримана реальними грошима», – додала Міністр.
Так, на старт реформи в бюджеті 2018 року закладено значні кошти: майже 1 млрд грн (998,7млн) на забезпечення учнів початкових класів навчальними засобами та мобільними меблями,163млн 818тис – на придбання техніки для початкової школи, 386,5 млн – на підвищення кваліфікації вчителів, 272млн 382тис – підручники для 1-го класу. Також 48млн 349,5тис передбачено на закупівлю навчально-методичної літератури для початкових класів.
«Ці інвестиції ми робимо на засадах співфінансуваня з місцевими органами влади – частину коштів дає держава, іншу частину – місцеві органи. Майже 1 млрд держава дає на забезпечення навчальним засобами та мобільними меблями, бо для реалізації нових методик потрібне нове освітнє середовище, і маємо його забезпечити», – зазначила Лілія Гриневич.
Вона також повідомила про перші результати в 100 школах, де наразі пілотується новий Державний стандарт початкової освіти, за яким навчатимуться діти 1-го класу в 2018 році.
«Ми провели опитування вчителів, батьків та дітей у пілотних школах. Насамперед, нам було важливо отримати інформацію щодо коригування та підтримки пілоту, але в межах опитування ми також отримали інформацію про перші результати. Так, головне, про що говорили усі – мотивація не згасає, діти хочуть іти в школу, а саме мотивація у нинішній школі – це найбільша проблема. Розвиваються комунікативні уміння дітей, зростає автономність – першокласники навчилися працювати в групах і досягати результату без активної участі вчителя. Звісно, це лише попередні данні, засновані на опитуванні. Однак вони вселяють у нас значний оптимізм», – додала Лілія Гриневич.
1 ЛЮТОГО СТАРТУЄ МАСШТАБНА ПЕРЕПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ, ЯКІЗ 1 ВЕРЕСНЯ НАВЧАТИМУТЬ БЛИЗЬКО 400ТИС ПЕРШАЧКІВ, - ЛІЛІЯ ГРИНЕВИЧ
1 лютого на онлайн платформі EdEra стартує навчання на обов’язковому «Онлайн-курсі для вчителів початкової школи», які навчатимуть 1-й клас з вересня 2018 року. Для проходження зареєструвалися понад 50тис користувачів (51тис 388 користувачів станом на 3-ю годину ночі 30.01.2018). Про це повідомила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час презентації відповідного курсу 30 січня 2018 року в Києві.
Курс створено спільно Міністерством освіти і науки України та студією онлайн-освіти EdEra за участі громадської спілки "Освіторія".
«У реформі Нової української школи багато рішень народжуються вперше та вперше застосовуються в нашій системі освіти. Використання сучасних технологій – дистанційного курсу – одне з таких рішень. Воно формувалося з урахуванням величини завдання – перепідготувати 22тис. вчителів початкової школи, які повинні пройти підвищення кваліфікації в обмежені терміни часу. Забрати таку кількість людей з роботи, забрати їх з класів і відправити на тривалі курси підвищення кваліфікації фізично неможливо. Тому було вирішено використовувати формат змішаного навчання. Тобто навчальних 60 годин вчитель має пройти в межах дистанційного курсу, а ще 60 годин будуть спрямовані на очне навчання», – розповіла Лілія Гриневич.
Вона також зазначила, що Нова українська школа передбачає три основні компоненти – це новий зміст освіти, нові методики навчання та нове освітнє середовище. «І один із найсуттєвіших викликів – дати вчителям нові знання», – додала Міністр.
У межах підвищення кваліфікації педагоги мають отримати:
· Вичерпну інформацію про суть реформи
· Знання та навички використання сучасних методик навчання
· Вміння навчати через інтегроване навчання
· Сучасні підходи до управління класом
«Курс дає можливість ознайомитися з новим Державним стандартом початкової освіти, отримати практичні навички управління класом, навчитися методикам компетентнісного та інтегрованого навчання, ознайомитися з іншими сучасними методиками викладання в 1-му класі. Важливою частиною курсу є розділи, присвячені інклюзивній освіті та основам нейропсихології – науці, що дозволяє зрозуміти особливості функціонування мозку дитини, виявити причини труднощів у навчанні й усунути їх», – відзначила Лілія Гриневич.
Засновник студії онлайн-освіти EdЕra Ілля Філіпов під час виступу підкреслив, що цей курс є безкоштовним. Він також доступний онлайн для всіх зареєстрованих користувачів 24 години на добу та 7 днів на тиждень.
«Ми відкрили реєстрацію раніше – 4 січня – тобто практично за місяць до старту навчання і переконалися, що це було правильне рішення. Поки відбувалася активна фаза реєстрації на курс, ми – онлайн-студія EdEra – пережили дуже складні тижні. Ми зрозуміли, що цей курс не тільки його змістом, методиками, проектно-орієнтованою складовою є дуже важливим, а тим, як він відбувається. За нашими приблизними підрахунками, для проходження курсу було зареєстровано близько 5тис нових електронних пошт. І зараз усі ці вчителі вже працюють онлайн в інтерфейсі. Тобт, якщо ми говоримо про навички 21 століття, то вже ці користувачі пройшли справжню школу «Learning-by-doing», – розповів Ілля Філіпов.
На заході також було презентовано календар підвищення кваліфікації для вчителів початкової школи. Так:
· 1 лютого 2018 року – старт дистанційного курсу, який вчителі мають пройти орієнтовно до кінця травня
· 15 лютого – 6 березня 2018 року – проведення настановчих очних сесій
· Березень-квітень 2018 року – проведення другої очної сесії
· Травень-червень 2018 року – проведення третьої очної сесії.
«Я цим курсом пишаюся з трьох причин. Перше, бо один з принципів, на якому побудований курс, – це «практики для практиків». На 80% курс складається з реальних, дієвих практичних методик і інструментів, якими може скористатися вчитель. Друга причина – якість підготовки курсу. Він справді цікавий. Для того, аби наші діти навчалися цікаво, учителі самі повинні вчитися цікаво. І цифра в 51тис зареєстрованих говорить сама за себе. І ще один з приводів пишатися є те, що методики, застосовані в курсі, -це не щось винайдене сьогодні. Це речі, які реально працюють у межах освітніх систем провідних країн світу», – поділилася враженнями голова громадської спілки «Освіторія» Зоя Литвин.
Онлайн-курс відкритий для всіх охочих. Тобто кожен вчитель, який має бажання опанувати методики компетентнісного навчання, або, наприклад, батьки школярів, можуть пройти навчання. У разі успішного закінчення курсу вони отримають електронний сертифікат. Успішність оцінюватиметься за виконання теоретичних і практичних завдань, що отримуватиме слухач під час навчання. Наявність сертифікату обов’язкова для вчителів, які навчатимуть 1-й клас з вересня 2018 року. Він зараховуватиметься як підвищення кваліфікації.
Курс складається із 6 модулів (зареєструватись можна за посиланням: https://ed-era.com/nus). Також розроблено інтерактивний посібник-глосарій EdEra Books із короткими теоретичними відео та навчальними текстами з онлайн-курсу. Так вчителі матимуть швидкий доступ до важливої методичної інформації.
Міністр освіти визнала,
що вона не є прихильником домашньої форми навчання дітей
Міністр освіти та науки Лілія Гриневич в інтерв'ю розповіла, як вона ставиться до домашнього навчання дітей.
«Я не великий прихильник такої форми навчання. Але розумію, чому деякі батьки роблять так», - сказала вона в інтерв’ю nv.ua
Водночас Гриневич зазначила, що новий закон про освіту урівнює домашнє навчання у правах із навчанням шкільним за умови, що результати учня, який навчається вдома, зможе контролювати держава.
«Сьогодні для частини дітей вчитися вдома дійсно краще, ніж у школі. Повірте, все, що ми зараз робимо, якраз для того, щоб змінити ситуацію і переконати батьків, що в новій українській школі дитині буде краще, ніж вдома», - додала міністр.
Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Перелік деяких категорій осіб з особливими освітніми потребами, що додається.
До категорії осіб з особливими освітніми потребами, які потребують додаткової підтримки під час освітнього процесу, належать:
- особи з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарата; хворобами нервової системи; затримкою психічного розвитку, інтелектуальними порушеннями, складними порушеннями мовлення (у тому числі з дислексією);
іншими складними порушеннями розвитку (у тому числі з розладами спектру аутизму);
- особи, яким встановлено електрокардіо-стимулятор або інший електронний імплантат чи пристрій;
- особи, які мають захворювання, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, визначені МОН спільно з МОЗ;
- особи, які мають захворювання, що потребують постійного медичного нагляду, або періодичного здійснення індивідуальних медичних процедур із забезпечення життєдіяльності людини та/або контролю за її станом;
- особи, які потребують відновлення стану здоров’я у закладах загальної середньої освіти санаторного типу;
- особи, які опинились у складних життєвих обставинах, влаштовані до дитячих будинків сімейного типу, соціально-реабілітаційних центрів, перебувають у школах соціальної реабілітації;
- особи, які проживають на тимчасово окупованій території, або у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження або у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення;
- особи, які мають статус внутрішньо переміщених; діти-біженці та діти, які потребують додаткового та тимчасового захисту;
- особи, які здобувають спеціалізовану освіту або можуть прискорено опанувати зміст навчальних предметів одного чи декількох класів, освітніх рівнів;
- особи, які здобувають повну загальну середню освіту мовою, що не належить до слов’янської групи мов, або базову чи профільну середню освіту – мовою корінних народів (особи з особливими мовними освітніми потребами).
МОН ПРОПОНУЄ ДЛЯ ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ ПРОЕКТ ПОСТАНОВИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ «ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПЕРЕЛІКУ ДЕЯКИХ КАТЕГОРІЙ ОСІБ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ»
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку деяких категорій осіб з особливими освітніми потребами».
Проект акта «Про затвердження Переліку деяких категорій осіб з особливими освітніми потребами» розроблено з метою приведення у відповідність до п. 20 статті 1 Закону України «Про освіту».
Проект розроблено для забезпечення права громадян, які потребують додаткової підтримки під час освітнього процесу, на здобуття повної загальної середньої освіти.
Прийняття проекту акта надасть можливість підвищити якість освітньої діяльності, створити умови для забезпечення рівних прав громадян на здобуття повної загальної середньої освіти.
Пропозиції та зауваження до проекту акта просимо надсилати до 08 лютого 2018 року на електронну адресу: bolkun@mon.gov.ua
НА САЙТІ EDERA ПОЧАЛАСЯ РЕЄСТРАЦІЯ НА «ОНЛАЙН-КУРС ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ» – ДОЛУЧИТИСЯ МОЖЕ КОЖЕН ОХОЧИЙ
На сайті студії онлайн-освіти EdEra (за посиланням: https://ed-era.com/nus) стартувала реєстрація на обов’язковий «Онлайн-курс для вчителів початкової школи», які навчатимуть 1-й клас з вересня 2018 року.Наразі, зареєструвавшись, можна ознайомитися зі структурою курсу, функціоналом платформи, а також вступними роликами лекторів, які читатимуть матеріал. Докладну інструкцію, як зареєструватися на курс, можна завантажити за посиланням (Додаток про реєстрацію).
«Ми спеціально запустили реєстрацію на курс раніше, ніж має розпочатися саме навчання. Це має допомогти слухачам звикнути до платформи, дасть змогу спокійно зареєструватися та освоїтися», – розповів засновник студії онлайн-освіти EdЕra Ілля Філіпов.
Навчання на курсі має початися одразу після затвердження КМУ нового Державного стандарту початкової освіти. Про порядок і дату старту навчання буде повідомлено додатково.
Онлайн-курс відкритий для всіх бажаючих. Тобто кожен вчитель, який хоче опанувати методики компетентнісного навчання, або, наприклад, батьки школярів, можуть пройти навчання. У разі успішного закінчення курсу вони отримають електронний сертифікат. Успішність оцінюватиметься за виконання теоретичних і практичних завдань, що отримуватиме слухач під час навчання. Наявність сертифікату обов’язкова для вчителів, що навчатимуть 1-й клас з вересня 2018 року. Він зараховуватиметься як підвищення кваліфікації.
Курс складається із 6 модулів. Серед тем – Державний стандарт початкової освіти, управління класом, методики компетентнісного та інтегрованого навчання, інклюзивна освіта.
Також розроблено інтерактивний посібник-глосарій EdEra Books (https://edera.gitbooks.io/glossary/) із короткими теоретичними відео та навчальними текстами з онлайн-курсу. Так вчителі матимуть швидкий доступ до важливої методичної інформації.
«Кожен експерт, який брав участь у створенні курсу, – справжній професіонал. Я переконана, що перегляд цього курсу буде корисним не лише для вчителів Нової української школи, а й для кожного, хто працює з дітьми чи має власних дітей-школярів», – зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
Онлайн-курс створено в межах співпраці Міністерства освіти і науки України, студії онлайн-освіти EdEra, громадської спілки «Освіторія» та партнерів.
КАБМІН ЗАТВЕРДИВ
ПЛАН ЗАХОДІВ ДО 2020 РОКУ,
НЕОБХІДНИХ ДЛЯ РЕФОРМИ ШКОЛИ
Уряд затвердив план заходів, які необхідно здійснити до 2020 року для впровадження шкільної реформи. Відповідне розпорядження – «Про затвердження Плану заходів на 2017-2020 роки з реалізації Концепції державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» та перспективи впровадження на період до 2029 року» – було прийняте 13 грудня 2017 року, на засіданні КМУ.
«Цей план чітко визначає заходи до 2020 року, необхідні для старту Нової української школи. Йдеться про запуск нових державних стандартів, друк сучасних підручників, запровадження концептуальних засад нової системи підготовки та професійного зростання вчителів, створення нової структури школи», – пояснила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Вона додала, що «всі не врегульовані розбіжності цього плану стали врегульованими після прийняття нового Закону «Про освіту», який встановив нову термінологію, що вживалася під час підготовки цього документу».
Усі заплановані заходи необхідні, аби виконати вимоги реформи. Зокрема, йдеться про створення 3-річної старшої профільної школи, оновлення змісту освіти на компетентнісній основі, підвищення ефективності освітнього процесу, забезпечення рівного доступу до якісної освіти всіх учнів, незалежно від їхнього соціального статусу, території проживання чи національної належності, та перетворення української школи на важіль соціальної рівності. Передбачено розширення автономії закладів освіти у формуванні власних освітніх програм.
Окрім детального плану заходів до 2020 року, розпорядження також містить візію змін, які будуть необхідні у період з 2020 до 2029 року. Протягом місяця центральні органи виконавчої влади, обласні та Київська державні адміністрації, які долучені до виконання плану, мають розробити свої документи, за якими вони працюватимуть для виконання розпорядження.
НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА:
МОН ЗОСЕРЕДИТЬСЯ НА ПІДТРИМЦІ АГЕНТІВ ЗМІН
Впроваджуючи реформу Нова українська школа, МОН має зосередитися не стільки на боротьбі з тими, хто чинить опір, а на підтримці агентів змін. Про це зазначив заступник Міністра освіти і науки України Павло Хобзей під час Міні-EdCampKyiv «Без довіри нема освіти», відповідаючи на запитання вчительки з Дніпропетровщини.
Вона цікавилася, як змінити ситуацію, коли «вчительство хоче реформ і змін в школі, керівництво МОН може їх впроваджувати», але є ще третій прошарок, який гальмує виконання цих ініціатив.
«Завжди, коли починаєш зміни, є агенти змін, які підтримують, є ті, хто чинить опір, є ті, хто чекає і дивиться, до чого це все приведе. Але в нас немає часу і ресурсу боротися з тими, хто чинить опір. Наше завдання – підтримати тих агентів змін, які роблять, і разом з ними боротися за ту частину, яка визначається», – наголосив Павло Хобзей.
Він також нагадав, що зараз необхідно перенавчити 22 тис вчителів, які у вересні 2018 візьмуть перший клас Нової української школи. Й у МОН добре розуміють, що не всі з них миттєво сприймуть зміни.
«Ми усвідомлюємо, що не всі одразу зміняться, але реформа піде, якщо хоча б 30 відсотків педагогів діятимуть відповідно до концепції Нової української школи. Тоді буде зрушення. І таких вчителів ми підтримуватимемо, щоб разом впроваджувати зміни. Адже ми чудово розуміємо й те, що якщо вчитель не зміниться, то вся наша реформа залишиться лише на папері», – підкреслив заступник Міністра.
Раніше під час Міні-EdCampKyiv Павло Хобзей також відзначив, що довіра до освіти починається з педагогіки партнерства, відкритості шкіл, поваги до кожної людини.
2018 РІК ПРОЙДЕ
ПІД ГАСЛОМ НУШ – МАЄМО НАВЧИТИ ВЧИТЕЛІВ, СТВОРИТИ НОВИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР І ПРИВЕСТИ В ШКОЛИ СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ, – ЛІЛІЯ ГРИНЕВИЧ
У бюджеті на 2018 рік закладено 1млрд гривень на створення нового освітнього простору – ці гроші мають бути використані на обладнання для всіх перших класів в Україні, адже вони навчатимуться відповідно до реформи Нова українська школа. Про це зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час наради з керівниками обласних управлінь освіти 2 листопада 2017 року.
«2018 рік пройде під гаслом Нової української школи. Тому ми маємо виконати 3 завдання: підтримати та навчити вчителів, створити новий освітній простір і привести в школи сучасні технології. Щодо підготовки вчителів, взимку ми запускаємо дистанційний курс для них, зараз уже закінчуємо фінальні тренінги з підготовки тренерів, які проводитимуть очні сесії з педагогами. Дуже важливо, щоб процес навчання був злагоджено організований. Тренери, яких ми підготуємо, мають отримати майданчики в інститутах післядипломної педагогічної освіти, а також по області, аби вони могли їздити. Це буде краще – щоб не збирати всіх вчителів у центрі, а щоб тренер міг до них приїхати. Окрім цього, ви як очільники обласних управлінь освіти найкраще знаєте графік життя освітян регіону – ви маєте створити внутрішній календар очних тренінгів, аби це навчання було максимально зручним для всіх», – розповіла Лілія Гриневич.
Стосовно нового освітнього середовища, Міністр підкреслила, що місцеві органи мають відповідально поставитись до усіх закупівель. «Це вже підготовка до 1 вересня, роботи багато. Завдяки сприянню та розумінню з боку Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана в проекті бюджету на 2018 рік закладено 1млрд гривень на закупівлю обладнання для перших класів по всій Україні, адже вони навчатимуться відповідно до реформи Нова українська школа. Ми не будемо здійснювати закупівлі централізовано, а передамо гроші на місця. Також ми дамо перелік необхідного обладнання. Ми вже зараз розпочинаємо роботу над цим переліком, просимо вас надати до нього пропозиції, адже усі ці матеріали є у вас в пілотних школах. Оцініть разом з вчителями, що дійсно допомагає в роботі, можливо, потрібно ще щось додати, і тоді ми зможемо оптимально отримати усе необхідне для школярів приладдя», – додала очільниця МОН.
Вона також поінформувала керівників управлінь освіти, що МОН наразі веде переговори з The LEGOFoundation, аби вони допомогли розширити спектр пізнавальних методик, які використовують вчителі для навчання дітей у молодшій школі.
«Розповім вам також про цікаву ідею Прем’єр-міністра. Ви знаєте, що ми в проекті бюджету на 2018 рік заклали 54 млн гривень на створення освітньої онлайн-платформи, де розміщуватимуться інтерактивні матеріали для вчителів та учнів. Звісно, перші матеріали завантажуватимуться для початкової школи. Один з найбільших викликів – навчити вчителів користуватися цими можливостями та дати вам якісну модель створення класів, обладнаних відповідною технікою. Зараз ми розглядаємо можливість обладнати на рівні кожної області модельні центри в школах. Фактично, це клас повністю обладнаний мультимедійними матеріалами – від інтерактивних дошок до планшетів для дітей. У них відпрацьовуватимуться ефективні методики навчання дітей з використанням інформаційних технологій, також на їхній базі оплачуватиметься ставка для вчителя, який навчатиме вчителів. Тобто освітяни області на базі цього центру зможуть побачити, як ефективно використовувати таке обладнання на практиці та навчитися цьому», – пояснила Лілія Гриневич.
ДОВІРА ДО ОСВІТИ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ПЕДАГОГІКИ ПАРТНЕРСТВА, ВІДКРИТОСТІ ШКІЛ, ПОВАГИ ДО КОЖНОЇ ЛЮДИНИ - ЗАСТУПНИК МІНІСТРА ПАВЛО ХОБЗЕЙ
Педагогіка партнерства, орієнтація на учня, виховання на цінностях - саме ці складові концепції Нової української школи спрямовані на те, щоб побудувати довіру між школою, дітьми, батьками та суспільством. На цьому наголосив заступник Міністра освіти і науки України Павло Хобзей 2 грудня 2017 року, під час Міні-EdCampKyiv «Без довіри нема освіти».
"Нова українська школа - це не тільки компетентнісний підхід до навчання, це і формування цінностей, на основі яких виробляються ставлення. Треба по-людськи ставитись, поважати людей - усіх. Бо якщо не зміниться ставлення, то й довіри не буде", - сказав Павло Хобзей під час панельної дискусії за участі педагогів, батьків, представників управлінь освіти, громадських організацій.
Він відзначив, що для побудови довіри дуже важливо змінити систему зв'язків в українських школах.
"Наша освіта - дуже вертикальна: директор, завуч, учителі, діти і десь там батьки. Але щоб побудувати довіру, ми маємо будувати горизонтальні зв'язки, партнерство. Щоб вчитель був на рівні учня, щоб вони сиділи разом на килимку та розмовляли. Тоді вибудовується довіра, повага до гідності. Саме це закладено в концепцію НУШ", - підкреслив заступник Міністра.
Водночас він зауважив, що педагогіка партнерства не відміняє вимогливість вчителя, бо, як засвідчує практика, саме вимогливі й справедливі вчителі мають найбільшу повагу та довіру серед учнів.
"Добрий педагог розрізняє два види тиску. Перший - педагогічний, коли учня спонукають до навчання, мотивують. Але не дай Боже, щоб цей тиск перейшов на другий вид, на особистісний. Повага і довіра є тоді, коли вчитель є вимогливим, але в той же час він справедливо оцінює рівень досягнень учнів", - додав Павло Хобзей.
Заступник Міністра мав змогу отримати зворотній зв'язок від зали на свої слова. Більшість присутніх підняли зелені картки - на знак підтвердження того, що вчитель має бути партнером, але не давати слабину перед учнями.
"Є один старий добрий інструмент - самооцінка школи. Це коли основні проблеми школи на рівних оцінюють учні, батьки та вчителі. З цих трьох позицій на одне й те саме питання вони отримають різні відповіді. І це природньо. Але коли ви разом починаєте ідентифікувати проблеми, вибираєте найбільш пріоритетні і тоді думаєте, як їх розв'язати - це і є побудова довіри. Цей інструмент важкий, але якщо ви його створите – ви зробите великий крок вперед", - запропонував Павло Хобзей.
Ще одним надзвичайно важливим кроком до побудови довіри в освіті учасники дискусії відзначили прозорість та інформаційну відкритість навчальних закладів. Це, зокрема, закладено в новому законі "Про освіту". Насамперед, йшлося про необхідність публікувати на сайтах школ звіти про усі фінансові надходження та витрати - незалежно від того, які це кошти - бюджетні чи благодійні від батьків. Нагадуємо, що таку інформацію школи повинні були розмістити до 1 грудня, а вже зараз управління освіти мають почати моніторинг виконання цієї вимоги.
"Ми маємо бути максимально відкритими, надавати інформацію з будь-яких питань. Закон, який визначає правила, вже є, нам лишилося тільки діяти", - зазначила одна з учасниць дискусії.
Насамкінець присутні мали змогу упродовж півгодини поставити запитання, що їх хвилюють, заступнику Міністра. Вони отримали вичерпні відповіді щодо друку підручників, інклюзивної освіти, діяльності спеціалізованих шкіл, пілотування НУШ.
МОН готує новий
Порядок підвищення кваліфікації
У Міністерстві освіти створено групу, яка має розробити Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників. відповідний наказ підписаний міністром Лілією Гриневич.
Створеній групі, яку очолив заступник міністра Павло Хобзей, доручено до 01 лютого 2018 року розробити проект Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників.
Планується, що до 05 травня 2018 року погоджений з заінтересованими органами виконавчої влади проект документа буде поданий на розгляд Кабінету Міністрів. Як відомо, коментуючи ухвалення нового закону «Про освіту» наголошують, що в Україні будуть впроваджені нові засади підвищення кваліфікації вчителів. Зокрема, загальна кількість годин на підвищення кваліфікації упродовж 5 років буде не менше 150 годин. При цьому вчитель має самостійно вирішити, яку кількість годин з цього обсягу він використовуватиме для навчання щороку. Держава з коштів спеціальної освітньої субвенції, а також місцеві органи мають оплачувати підвищення кваліфікації для вчителів, навіть якщо педагоги обиратимуть платні курси.
У свою чергу міністр освіти Лілія Гриневич заявляє, що відомство має намір зробити сертифікацію вчителів альтернативою атестації, але робитиме це поступово.
«Атестація, на жаль, себе дуже дискредитувала. Сьогодні сертифікацією ми хочемо зробити альтернативу атестації, але ми робимо це поступово. Я думаю, що сертифікація з часом витіснить атестацію», - сказала Гриневич.За її словами, поки міністерство залишає два механізми - атестацію і сертифікацію.
«Сертифікація передбачає два етапи. Перший етап – це зовнішнє тестування. Це тест, який буде проводити Український центр оцінювання якості освіти, і цей тест буде перевіряти знання методики, особливості реформи, знання предмета. Він буде мати декілька компонентів», - зазначила міністр. Друга частина сертифікації включатиме моніторинг роботи вчителя безпосередньо в класі.
Немає коментарів:
Дописати коментар